Первая летопись

Глава 15

1 Давуд, построив себе дома в Городе Давуда, приготовил место для сундука Всевышнего и разбил для него шатёр.

2 Давуд сказал: – Никто, кроме левитов, не может носить сундук Всевышнего, потому что Вечный избрал их носить сундук и служить Ему вовеки.

3 Давуд собрал весь Исраил в Иерусалиме, чтобы перенести сундук Всевышнего на место, которое он для него приготовил.

4 Он созвал потомков Харуна и левитов:

5 из потомков Каафа – вождя Уриила и 120 его сородичей;

6 из потомков Мерари – вождя Асаю и 220 его сородичей;

7 из потомков Гершона – вождя Иоиля и 130 его сородичей;

8 из потомков Элицафана – вождя Шемаю и 200 его сородичей;

9 из потомков Хеврона – вождя Элиила и 80 его сородичей;

10 из потомков Узиила – вождя Аминадава и 112 его сородичей.

11 Затем Давуд призвал священнослужителей Цадока и Авиатара и левитов Уриила, Асаю, Иоиля, Шемаю, Элиила и Аминадава

12 и сказал им: – Вы – главы левитских семейств. Вы и ваши собратья левиты должны освятиться и перенести сундук Вечного, Бога Исраила, на место, которое я для него приготовил.

13 Ведь именно из-за того, что не вы, левиты, несли его в первый раз, Вечный, наш Бог, обрушил на нас Свой гнев: мы не спросили Его, как исполнить это по предписанному.

14 Священнослужители и левиты освятились, чтобы перенести сундук Вечного, Бога Исраила.

15 И левиты понесли сундук Всевышнего на шестах, положив их себе на плечи, как повелел по слову Вечного Муса.

16 Давуд сказал старейшинам левитов назначить из их собратьев певцов, чтобы петь радостные песни под музыкальные инструменты – лиры, арфы и тарелки.

17 И левиты избрали Емана, сына Иоиля, из его братьев – Асафа, сына Берехии, а из их братьев мераритов – Етана, сына Кушаи;

18 а также их братьев, следующих за ними по званию: Закарию, Иазиила, Шемирамота, Иехиила, Унни, Элиава, Бенаю, Маасею, Маттафию, Элифлеу, Микнею, Овид-Эдома и Иеила – привратников.

19 Музыканты Еман, Асаф и Етан должны были играть на бронзовых тарелках.

20 Закария, Азиил, Шемирамот, Иехиил, Унни, Элиав, Маасея и Беная должны были играть на лирах под аламот. .

21 Маттафия, Элифлеу, Микнея, Овид-Эдом, Иеил и Азазия должны были играть на арфах, ведя свою партию под шеминит. .

22 Хенания, начальник левитов, должен был отвечать за пение, потому что он был в нём искусен.

23 Берехия и Элкана охраняли сундук.

24 Священнослужители Шевания, Иошафат, Нетанил, Амасай, Закария, Беная и Элиезер должны были трубить перед сундуком Всевышнего в трубы. Овид-Эдом и Иехия тоже охраняли сундук.

25 Давуд, старейшины Исраила и тысячники пошли, чтобы с радостью перенести сундук соглашения Вечного из дома Овид-Эдома.

26 Так как Всевышний помог левитам, которые несли сундук, в жертву были принесены семь быков и семь баранов.

27 Давуд был одет в верхнюю одежду из лучшего льна, как и все левиты, которые несли сундук, как певцы и Хенания, начальник у певцов. Ещё на Давуде был льняной ефод. .

28 Так весь Исраил перенёс сундук соглашения Вечного с радостными криками под звуки рогов, труб и тарелок, под музыку лир и арф.

29 Когда сундук соглашения Вечного вносили в Город Давуда, Михаль, дочь Шаула, смотрела из окна. Увидев царя Давуда, который прыгал и плясал, она уничижила его в своём сердце.

1-а хронiки

Розділ 15

1 І пороби́в він собі доми́ в Давидовому Місті, і пригото́вив місце на Божого ковче́га, і розтягнув для нього ски́нію.

2 Тоді Давид сказав, щоб ніхто не носив Божого ковчега, окрім Левитів, бо їх вибрав Господь носити ковчега Господа та служити Йому́ аж навіки.

3 І Давид зібрав усього Ізраїля до Єрусалиму, щоб ви́нести Господнього ковче́га на його місце, яке пригото́вив йому́ він.

4 І зібрав Давид Ааро́нових синів та Левитів.

5 Від Кегатових синів: зверхник Уріїл, а братів його — сотня й двадцять.

6 Від синів Мерарі: зверхник Асая, а братів його — двісті й двадцять.

7 Від Ґершомових синів: зверхник Йоїл, а братів його — сотня й тридцять.

8 Від Еліцафанових синів: зверхник Шемая, а братів його — двісті.

9 Від Хевронових синів: зверхник Еліїл, а братів його — вісімдесят.

10 Від Уззіїлових синів: зверхник Аммінадав, а братів його — сотня й дванадцять.

11 І покликав Давид священиків Садо́ка та Евіятара, та Левитів: Уріїла, Асаю, і Йоїла, Шемаю і Еліїла, і Аммінадава

12 та й сказав до них: „Ви го́лови родів Левитів. Освяті́ться ви та ваші брати, і перенесе́те ковчега Господа, Бога Ізраїлевого, до місця, яке пригото́вив я йому́.

13 Бо через те, що споча́тку не ви це робили, то вдарив нас Господь, Бог наш, бо ми не шукали Його так, як належало“.

14 І освятилися священики та Левити, щоб перене́сти ковчега Господа, Бога Ізраїлевого.

15 І поне́сли сини Левитів Божого ковчега, як наказав був Мойсей за Господнім словом, на пле́чах своїх, на держака́х, на собі.

16 І сказав Давид зверхникам Левитів, щоб поставили своїх братів співакі́в на прила́ддях пісні, на ци́трах, а́рфах, та тих, що грають на цимба́лах, щоб підне́сти голос на радість.

17 І поставили Левити Гемана, Йоїлового сина, а з братів його — Асафа, сина Берехії, а з сині́в Мерарі, їхніх братів — Етана, сина Кушаї.

18 А з ними їхніх братів других: Захарія, і Яазіїла, і Шемірамота, і Єхіїла, і Унні, Еліава, і Бенаю, і Маасею, і Маттітію, і Еліфлея, і Мікнею, і Овед-Едома, і Єіїла, — придве́рних.

19 А співаків: Гемана, Асафа та Етана — грати на мідяни́х цимба́лах.

20 А Захарія, і Азіїла, і Шемірамота, і Єхіїла, і Унні, і Еліава, і Маасею, і Бенаю — на ци́трах, на аламот.

21 А Маттітію, і Еліфелегу, і Мікнею, і Овед-Едома, і Єїла, і Азазію — на а́рфах, на окта́ві, щоб починати гру.

22 А Кенанію, зверхника Левитів, — над но́шенням; він навчав носити, бо вмів того.

23 А Берехія та Елкана — придве́рні при ковчезі.

24 А Шеванія, І Йосафат, і Натанаїл, і Амасай, і Захарій, і Беная, і Еліезер, священики, — сурми́ли в су́рми перед Божим ковчегом, а Овед-Едом та Єхійя — придве́рні для ковчега.

25 І пішов Давид і Ізраїлеві старші́ та тисячники, щоб перене́сти ковчега Господнього заповіту з Овед-Едомового дому з радістю.

26 І сталося, коли Бог допомагав Левитам, що не́сли ковчега Господнього заповіту, то вони прине́сли в жертву сім биків та сім баранів.

27 А Давид був зодя́гнений в одежу з вісо́ну, як і всі Левити, що не́сли ковчега, і співаки́, і Кенанія, зверхник но́шення і співакі́в, а на Давиді був ще й льняни́й ефо́д.

28 І ввесь Ізраїль ніс ковчега Господнього заповіту з радісним криком, і зо звуком рога, і з су́рмами, і з цимба́лами, гра́ючи на ци́трах та на а́рфах.

29 І сталося, коли ковчег Господнього заповіту прийшов аж до Давидового Міста, то Мелхо́ла, Саулова дочка́, виглядала через вікно. І побачила вона царя Давида, що танцював та грав, і знева́жила його в своєму серці.

Первая летопись

Глава 15

1-а хронiки

Розділ 15

1 Давуд, построив себе дома в Городе Давуда, приготовил место для сундука Всевышнего и разбил для него шатёр.

1 І пороби́в він собі доми́ в Давидовому Місті, і пригото́вив місце на Божого ковче́га, і розтягнув для нього ски́нію.

2 Давуд сказал: – Никто, кроме левитов, не может носить сундук Всевышнего, потому что Вечный избрал их носить сундук и служить Ему вовеки.

2 Тоді Давид сказав, щоб ніхто не носив Божого ковчега, окрім Левитів, бо їх вибрав Господь носити ковчега Господа та служити Йому́ аж навіки.

3 Давуд собрал весь Исраил в Иерусалиме, чтобы перенести сундук Всевышнего на место, которое он для него приготовил.

3 І Давид зібрав усього Ізраїля до Єрусалиму, щоб ви́нести Господнього ковче́га на його місце, яке пригото́вив йому́ він.

4 Он созвал потомков Харуна и левитов:

4 І зібрав Давид Ааро́нових синів та Левитів.

5 из потомков Каафа – вождя Уриила и 120 его сородичей;

5 Від Кегатових синів: зверхник Уріїл, а братів його — сотня й двадцять.

6 из потомков Мерари – вождя Асаю и 220 его сородичей;

6 Від синів Мерарі: зверхник Асая, а братів його — двісті й двадцять.

7 из потомков Гершона – вождя Иоиля и 130 его сородичей;

7 Від Ґершомових синів: зверхник Йоїл, а братів його — сотня й тридцять.

8 из потомков Элицафана – вождя Шемаю и 200 его сородичей;

8 Від Еліцафанових синів: зверхник Шемая, а братів його — двісті.

9 из потомков Хеврона – вождя Элиила и 80 его сородичей;

9 Від Хевронових синів: зверхник Еліїл, а братів його — вісімдесят.

10 из потомков Узиила – вождя Аминадава и 112 его сородичей.

10 Від Уззіїлових синів: зверхник Аммінадав, а братів його — сотня й дванадцять.

11 Затем Давуд призвал священнослужителей Цадока и Авиатара и левитов Уриила, Асаю, Иоиля, Шемаю, Элиила и Аминадава

11 І покликав Давид священиків Садо́ка та Евіятара, та Левитів: Уріїла, Асаю, і Йоїла, Шемаю і Еліїла, і Аммінадава

12 и сказал им: – Вы – главы левитских семейств. Вы и ваши собратья левиты должны освятиться и перенести сундук Вечного, Бога Исраила, на место, которое я для него приготовил.

12 та й сказав до них: „Ви го́лови родів Левитів. Освяті́ться ви та ваші брати, і перенесе́те ковчега Господа, Бога Ізраїлевого, до місця, яке пригото́вив я йому́.

13 Ведь именно из-за того, что не вы, левиты, несли его в первый раз, Вечный, наш Бог, обрушил на нас Свой гнев: мы не спросили Его, как исполнить это по предписанному.

13 Бо через те, що споча́тку не ви це робили, то вдарив нас Господь, Бог наш, бо ми не шукали Його так, як належало“.

14 Священнослужители и левиты освятились, чтобы перенести сундук Вечного, Бога Исраила.

14 І освятилися священики та Левити, щоб перене́сти ковчега Господа, Бога Ізраїлевого.

15 И левиты понесли сундук Всевышнего на шестах, положив их себе на плечи, как повелел по слову Вечного Муса.

15 І поне́сли сини Левитів Божого ковчега, як наказав був Мойсей за Господнім словом, на пле́чах своїх, на держака́х, на собі.

16 Давуд сказал старейшинам левитов назначить из их собратьев певцов, чтобы петь радостные песни под музыкальные инструменты – лиры, арфы и тарелки.

16 І сказав Давид зверхникам Левитів, щоб поставили своїх братів співакі́в на прила́ддях пісні, на ци́трах, а́рфах, та тих, що грають на цимба́лах, щоб підне́сти голос на радість.

17 И левиты избрали Емана, сына Иоиля, из его братьев – Асафа, сына Берехии, а из их братьев мераритов – Етана, сына Кушаи;

17 І поставили Левити Гемана, Йоїлового сина, а з братів його — Асафа, сина Берехії, а з сині́в Мерарі, їхніх братів — Етана, сина Кушаї.

18 а также их братьев, следующих за ними по званию: Закарию, Иазиила, Шемирамота, Иехиила, Унни, Элиава, Бенаю, Маасею, Маттафию, Элифлеу, Микнею, Овид-Эдома и Иеила – привратников.

18 А з ними їхніх братів других: Захарія, і Яазіїла, і Шемірамота, і Єхіїла, і Унні, Еліава, і Бенаю, і Маасею, і Маттітію, і Еліфлея, і Мікнею, і Овед-Едома, і Єіїла, — придве́рних.

19 Музыканты Еман, Асаф и Етан должны были играть на бронзовых тарелках.

19 А співаків: Гемана, Асафа та Етана — грати на мідяни́х цимба́лах.

20 Закария, Азиил, Шемирамот, Иехиил, Унни, Элиав, Маасея и Беная должны были играть на лирах под аламот. .

20 А Захарія, і Азіїла, і Шемірамота, і Єхіїла, і Унні, і Еліава, і Маасею, і Бенаю — на ци́трах, на аламот.

21 Маттафия, Элифлеу, Микнея, Овид-Эдом, Иеил и Азазия должны были играть на арфах, ведя свою партию под шеминит. .

21 А Маттітію, і Еліфелегу, і Мікнею, і Овед-Едома, і Єїла, і Азазію — на а́рфах, на окта́ві, щоб починати гру.

22 Хенания, начальник левитов, должен был отвечать за пение, потому что он был в нём искусен.

22 А Кенанію, зверхника Левитів, — над но́шенням; він навчав носити, бо вмів того.

23 Берехия и Элкана охраняли сундук.

23 А Берехія та Елкана — придве́рні при ковчезі.

24 Священнослужители Шевания, Иошафат, Нетанил, Амасай, Закария, Беная и Элиезер должны были трубить перед сундуком Всевышнего в трубы. Овид-Эдом и Иехия тоже охраняли сундук.

24 А Шеванія, І Йосафат, і Натанаїл, і Амасай, і Захарій, і Беная, і Еліезер, священики, — сурми́ли в су́рми перед Божим ковчегом, а Овед-Едом та Єхійя — придве́рні для ковчега.

25 Давуд, старейшины Исраила и тысячники пошли, чтобы с радостью перенести сундук соглашения Вечного из дома Овид-Эдома.

25 І пішов Давид і Ізраїлеві старші́ та тисячники, щоб перене́сти ковчега Господнього заповіту з Овед-Едомового дому з радістю.

26 Так как Всевышний помог левитам, которые несли сундук, в жертву были принесены семь быков и семь баранов.

26 І сталося, коли Бог допомагав Левитам, що не́сли ковчега Господнього заповіту, то вони прине́сли в жертву сім биків та сім баранів.

27 Давуд был одет в верхнюю одежду из лучшего льна, как и все левиты, которые несли сундук, как певцы и Хенания, начальник у певцов. Ещё на Давуде был льняной ефод. .

27 А Давид був зодя́гнений в одежу з вісо́ну, як і всі Левити, що не́сли ковчега, і співаки́, і Кенанія, зверхник но́шення і співакі́в, а на Давиді був ще й льняни́й ефо́д.

28 Так весь Исраил перенёс сундук соглашения Вечного с радостными криками под звуки рогов, труб и тарелок, под музыку лир и арф.

28 І ввесь Ізраїль ніс ковчега Господнього заповіту з радісним криком, і зо звуком рога, і з су́рмами, і з цимба́лами, гра́ючи на ци́трах та на а́рфах.

29 Когда сундук соглашения Вечного вносили в Город Давуда, Михаль, дочь Шаула, смотрела из окна. Увидев царя Давуда, который прыгал и плясал, она уничижила его в своём сердце.

29 І сталося, коли ковчег Господнього заповіту прийшов аж до Давидового Міста, то Мелхо́ла, Саулова дочка́, виглядала через вікно. І побачила вона царя Давида, що танцював та грав, і знева́жила його в своєму серці.

1.0x